У середньому коти живуть 15 років, але іноді можуть прожити й до 20. Наприкінці життя тварини можна дещо змінити, щоб забезпечити найкращий догляд за улюбленцем, підтримати його здоров’я та створити для нього комфортні умови.
Що відбувається, коли кіт старіє
З віку 11 років ви почнете помічати в кота зовнішні ознаки старіння. Його нюх, відчуття смаку й слух стають менш гострими, а рухливість зменшується через стирання або захворювання суглобів. Шкіра та шерсть кота стають тьмянішими, оскільки знижується продуктивність сальних залоз, що відповідають за утворення живильних жирів, а через такі недуги, як артрит, тварині важче доглядати за собою належним чином.
Проблеми із зубами, наприклад, їх стирання чи захворювання ясен, можуть впливати на апетит кота, оскільки йому може бути боляче їсти. Робота його травної системи й інші функції організму сповільнюються, і через це коту важче отримувати всі необхідні поживні речовини з їжі, що призводить до втрати ваги.
Крім того, коти, що старіють, можуть страждати від когнітивних порушень: за оцінками, вони вражають понад 80% котів у віці від 16 до 20 років. Проявами такого стану є надмірна сонливість, підвищена тривожність, дезорієнтація та порушення пам’яті (наприклад, кіт може забути, де його миска чи туалетний лоток).
Практичні поради щодо створення комфортних умов для зрілого кота
Кожен аспект життя зрілого кота можна зробити комфортнішим завдяки простим і незначним змінам, особливо наприкінці життя тварини.
Середовище зрілого кота
Забезпечте котові легкий доступ до улюблених місць за допомогою пандуса чи маленьких сходинок, а також оточіть його улюбленими іграшками чи предметами. Крім того, потрібно забезпечити легкий доступ до їжі та води, а також варто змінити лоток на менш глибокий.
Сон і фізичні вправи для кота зрілого віку
Аби у кота зрілого віку був нормальний режим сну, можна гратися з ним впродовж дня, і тоді ввечері він відчуватиме втому. Зробіть місце для сну кота зручним, використовуючи подушки, щоб заохотити його спати там і запобігти утворенню пролежнів малорухливих особин. Корисні також феромонові спреї: вони можуть допомогти котові розслабитися, зменшити його тривогу або безсоння.
Раціон кота зрілого віку
Постійні зміни в раціоні для урізноманітнення харчування можуть насправді призвести до непотрібного стресу в кота похилого віку. Поки кіт отримує харчування, адаптоване до його нових потреб, немає жодних причин змінювати раціон, якщо це не є рекомендацією ветеринара.
Ви можете підвищити привабливість їжі, підігрівши її, щоб посилити аромат, а також вибрати корми з текстурою, яка легко перетравлюється. Коти похилого віку схильні пити менше, що може призвести до захворювань сечовидільної системи, тому переконайтеся, що кіт завжди має свіжу питну воду. Наприклад, ви можете встановити водні фонтани, щоб заохотити його пити.
Як подбати про благополуччя свого кота похилого віку
Важливо регулярно відвідувати ветеринара (принаймні двічі на рік), щоб перевіряти стан здоров’я кота похилого віку. Якщо у вашого кота з’являються симптоми задишки, бажання усамітнитися, небажання рухатись або надмірна перебірливість у їжі, причиною можуть бути сильні больові відчуття, і вам необхідно негайно звернутися до ветеринара.
Ветеринар зможе визначити ступінь нездужання вашого улюбленця й дати рекомендації щодо того, чи варто скористатися послугами хоспісу або розглянути інші варіанти.
Задля благополуччя та покращення якості життя вашого кота зрілого віку, підлаштуйте свою оселю до його потреб, скоригуйте дієту та звертайтеся по ветеринарну допомогу у разі необхідності. Якщо ви не впевнені в тому, як найкраще допомогти своєму котові, запишіться на консультацію до ветеринарного лікаря.
